Давно ви були в бібліотеці? Я — дуже… …далі »
За цей тиждень я злегка прихворіла. Отож, вихідні минуть у домашньому теплі й затишку. Ніби це й добре, але трошечки сумно, бо у перші зимові дні хочеться насолодитися радістю від снігу й морозу. Але вже є як є. А тому, користуючись нагодою, пишу тут чергові свої періодичні враження від побаченого, почутого чи пережитого. …далі »
Осінь — саме та пора, коли часто огортає меланхолійний настрій. Або навіть не так: пора, протягом якої ти відчуваєш себе наче на американських гірках: день надзвичайно приємних емоцій, а завтра вже ледь стримуєш той клубок, що підкотився до горла.
Коли вже звикаєш триматися на людях з посмішкою і на всі «Як справи?» відповідаєш «Чудово!», хоч, може, це і не так, то не варто дивуватися, що протягом дня почуєш протилежні думки: …далі »
Поозвучували тенденції.
Пообсирали ближніх — словом,
гарна видалася розмова.
© Юрій Іздрик
Мабуть, ніколи ми не навчимося простої істини: чуже життя — це чуже життя, тому нема чого постійно пхати носа не у свої справи. Маєте для цього власне, от і порпайтеся собі в ньому досхочу! Таке враження, що поняття приватності не прописане у свідомості багатьох.
Не знаю, може, це я ненормальна. Але коли всі розмови зводяться до «перемивання кісточок» спільним знайомим та «копирсання у чужій білизні», а всі спроби змінити тему марні, то єдине, що залишається — встати й піти геть. Ну, якщо не бажаєш долучатися до колективного плюскання у бруді.
Останні коментарі