Ці дні дуже приємні…

…і радісні, а тому: — більше вільного часу проводиться за містом або у місті. Але не в кафешках, не в приміщеннях, не вдома. Ні. Подалі від стін — все важче вмовляти саму себе до виконання Важливих Справ. — стало цікавіше загалом. І не лише мені. У людей інакше минають вечори: майже щоночі під вікнами лунають […]

Мабуть, цього разу без назви

Затягнулася моя пауза після останнього запису тут так, що тепер на власному блозі почуваюся, як у гостях. Це моя риса: чим довше не заходиш/не бачиш/не чуєш/не дзвониш/тощо, тим менше хочеться знову зайти/побачити/почути/подзвонити… Признаюся, була думка безжально видалити блог зовсім, але в той день підтвердження на пошту ніяк не приходило. Тому, сприйнявши глюк за знак Провидіння, […]