Архіви категорій:Цитати

№9

«Наступного дня, після весілля, він дорікнув дружині: «Якщо ти так тринькатимеш гроші, то ми опинимось у скруті». Власне, він не хотів цього казати, але так його напоумила тітка. Ясна річ, дружина попросила вибачення і в тітки, і в нього. Перед глечиком з жовтими нарцисами, що їх вона купила для нього».

№8

«…студент Рап посеред вулиці взяв голову  між ноги і так позирав на світ. Подумавши, що він збожеволів, я смикнув його: — Що це за жарти? Що з тобою? Рап протер очі й напрочуд спокійно відповів: — Мені стало сумно, тож я і глянув на світ навиворіт. Але й це не зарадило».

Некомерційна реклама ;)

«Ви ніколи не зможете змінити щось, якщо воюватимете з існуючою реальністю. Для того, аби щось змінити, побудуйте нову модель, до порівняння з якою наявна буде застарілою». © Бакмінстер Фуллер

№7

Якщо вже я маю трошки часу, то з’явиться ще один пост сьогодні з-під моєї клавіатури. Власне, не повноцінний пост, бо назва вказує на те, що це буде цитата. Але, мабуть, «№7» — не зовсім вдала назва, бо це навіть не цитата, а посилання на невеличке оповідання. Воно складається з двох частин. Мені особливо перша сподобалася. […]

№6

     «Шкірою чую, як тотальне жлобство свідомо прищеплюється людям, перетворюючи їх на масу. Масі не треба мистецтва, масі не треба культури — масі треба закласти у підсвідомість, і вона піде у спроектований бік».  © Ліна Костенко «Записки українського самашедшого» — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — с.113

№5

«Огидна річ — наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас».  © Ліна Костенко «Записки українського самашедшого» — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — с. 58  «— Скільки життів ще залишилося?