Креативність

Завжди знала, що це не моя риса. Бо ж я не страждаю проблемами з самооцінкою, тверезо бачу свої переваги і недоліки… Тому, коли трапився мені тест на креативність, без особливого ентузіазму спробувала. Спроба затяглася… Про результат змовчу. 🙂 Власне, підтвердилося те, що й так завжди знала.

Цікаво, що багато хто серед знайомих отримав результат ще гірший. Буває… Але одразу подумалося, що це ми такі. А от мої читачі з блогу по-любому матимуть високий рівень креативності. 😉 Тому, хто має трошки часу і терпіння, то може спробувати порахувати ведмедиків тут.

Кілька слів до Дня української мови та писемності

— Чи нема у вас якоїсь роботи?
— А що ви вмієте?
— Знаю українську мову!
— О! Нам такі люди потрібні!

© Остап Вишня

 

 Про мовне питання свого часу вже писала. Тому зараз не буду наводити сотні подібних життєвих прикладів і казати, як це погано. Більшість й так з цим стикається часто.

Просто вітаю усіх, хто спілкується українською мовою і вважає її своєю рідною, з Днем української мови та писемності.

Окремі кадри цієї осені

Осінь  — саме та пора, коли часто огортає меланхолійний настрій. Або навіть не так: пора, протягом якої ти відчуваєш себе наче на американських гірках: день надзвичайно приємних емоцій, а завтра вже ледь стримуєш той клубок, що підкотився до горла.

Коли вже звикаєш триматися на людях з посмішкою і на всі «Як справи?» відповідаєш «Чудово!», хоч, може, це і не так, то не варто дивуватися, що протягом дня почуєш  протилежні думки: Продовжити читання “Окремі кадри цієї осені”

Настроєве

Сьогодні — неділя,
і раз на тиждень
можна признатись собі,
що набридли дисертаційні розділи,
набридли однаково добрі книги,
набрид розфасований на одеській фабриці

цейлонський чай.

Раз на тиждень
можна бути одвертим
і промовити:
цілоденні клопоти
сидять тобі в печінках.

(уривок)
Василь Стус

Звичайний будній день

Буває у мене такий настрій, який не назвеш гарним, але й сказати, що він поганий — буде неправдою. Просто перебуваєш у якомусь спокійно-врівноважено-медитативному стані, який я особисто охрестила станом душевної рівноваги. Якщо уявити якусь специфічну шкалу чи числову пряму, то йому відповідає позначка 0. Додатні числа — гарний настрій, від’ємні — поганий. Єдиний застережний момент: цей стан надзвичайно нетривкий і леткий, а в який бік пересунеться позначка, залежить від зовнішніх подразників, які траплятимуться на твоєму денному шляху. Продовжити читання “Звичайний будній день”

Цитата

Прочитала сьогодні вранці:

«Будь-які двері слід відчиняти так, як перегортають сторінку.
Не кожні двері — сторінка, але кожна сторінка — magic door». ©

Гарно.

Птахи-сусіди

Кожного року милуюся парою лелек. Вони завжди прилітають на одне й те ж місце, до свого гнізда. Приємно спостерігати за тим, як вони обживаються, виховують своїх лелеченят, а потім разом Продовжити читання “Птахи-сусіди”

Цікавинка

Не пам’ятаю, скільки мені було років, коли я вивчила, як називаються пальці на людській долоні: великий, вказівний, середній, безіменний, мізинець.

Так от про безіменний. Читала сьогодні книжку Катажини Ґрохолі. І в одному з оповідань героїня, перебираючи назви пальців, безіменний називає сердечним (serdeczny). І пояснює, що на лівій руці від цього пальця йде вена до серця. Тому він так називається. І тому саме на ньому носять перстень для заручин.

Гарно так. Чого ж то у нас він безіменним залишився?

Діалоги

У таких звичайних і побутових ситуаціях можна почути такі кумедні діалоги, що зумисне подібних не придумаєш… Два сьогоднішні:

1. У магазині одягу:
Заходить чоловік, років приблизно 50-55. Довго так уважно роззирається. Мовчки. А тоді запитує продавця:
— А шо у Вас єсть такого підходящего? Продовжити читання “Діалоги”