Діалоги 2

— А родзинки у продажу є? — запитую я. — В смислі — ІЗЮМ? — перепитує молоденька продавчиня, сильно наголошуючи на останньому слові. Здивовано на неї подивилася і ледь стрималася,  щоб не розсміятися. Усміхаюся і кажу: — Ну, якщо вам так зручніше, то можна й так… — а сама ще думаю: «Ну, шо я говорю? […]

Кілька слів до Дня української мови та писемності

— Чи нема у вас якоїсь роботи? — А що ви вмієте? — Знаю українську мову! — О! Нам такі люди потрібні! © Остап Вишня    Про мовне питання свого часу вже писала. Тому зараз не буду наводити сотні подібних життєвих прикладів і казати, як це погано. Більшість й так з цим стикається часто. Просто […]

Майже про нас

Поки збиралася у черговий будень, то слухала вранці аудіокнигу Василя Шкляра «Кров кажана». Прослуханий уривок мені дуже сподобався, тому наведу його тут. «— Новєнькая? (..) Дабро пажаловать! — Куди? — спитала я. — Как куда? Туда, куда вам і паложено. В ад. — Яке ж це пекло? — роззирнулася я довкола. — Щось не схоже. […]

Оголошення «ґеніального» змісту…

…трапилося мені днями. Всього два речення. Але дописувати щось до них вже нема потреби. Та і бажання особливого також. Великими літерами красується напис: «Срочно требуется дворник в помещение!» А нижче вже суржиком і дрібнішим шрифтом: «Запитувати у діжурного». Тільки і промайнуло кілька уривків думок (бо насправді у той момент мозок перебував у коматозному стані від […]