Література » Дорогою життя зі щастям за руку

Некомерційна реклама ;)

червня 6, 2011Вже все сказано до нас..., Література, Сподобалося, тому ділюся, Цитати

«Ви ніколи не зможете змінити щось, якщо воюватимете з існуючою реальністю. Для того, аби щось змінити, побудуйте нову модель, до порівняння з якою наявна буде застарілою». © Бакмінстер Фуллер …далі »

№7

квітня 25, 2011Гарно, Література, Проза, Сподобалося, тому ділюся, Цитати

Якщо вже я маю трошки часу, то з’явиться ще один пост сьогодні з-під моєї клавіатури.
Власне, не повноцінний пост, бо назва вказує на те, що це буде цитата.
Але, мабуть, «№7» — не зовсім вдала назва, бо це навіть не цитата, а посилання на невеличке оповідання.
Воно складається з двох частин. Мені особливо перша сподобалася.
Так просто, легко, символічно. І в той же час кумедно.
Може, ви вже його читали, але якщо раптом ні, то ласкаво прошу  заглянути сюди.
Справді дуже миле оповідання.
Приємного читання! 😉

Усе змінюється. Власні відчуття теж.

лютого 19, 2011Буває й так, Гарно, Література, Поезія, Цитати

Випадково знайшла в своєму комп’ютері. …далі »

Як завжди: трошки думок

грудня 4, 2010Виховання, Діти, Життя-буття, Література, Моя країна, Театр

За цей тиждень я злегка прихворіла. Отож, вихідні минуть у домашньому теплі й затишку. Ніби це й добре, але трошечки сумно, бо у перші зимові дні хочеться насолодитися радістю від снігу й морозу. Але вже є як є. А тому, користуючись нагодою, пишу тут чергові свої періодичні враження від побаченого, почутого чи пережитого. …далі »

Настроєве

жовтня 31, 2010Життя-буття, Література, Поезія, Цитати

Сьогодні — неділя,
і раз на тиждень
можна признатись собі,
що набридли дисертаційні розділи,
набридли однаково добрі книги,
набрид розфасований на одеській фабриці

цейлонський чай.

Раз на тиждень
можна бути одвертим
і промовити:
цілоденні клопоти
сидять тобі в печінках.

(уривок)
Василь Стус

Трошки буденних спостережень

липня 20, 2010Життя-буття, Література, Музика, Проза, Цитати

Це просто дивина, як людина сама себе може зводити зі світу! Це я про себе. Буває так, що чекає на тебе важлива і відповідальна подія, а задовго до того вже починаєш відчувати мандраж. Як виявилося, я віртуоз цього нехитрого діла. Коли вже мені у снах почала являтися блискавична капітуляція і поразка, а вранці відчувалася лише жахлива втома та емоційна спустошеність, сказала собі: стоп! Так далі тривати не може. Тим більше, за останні років десь так 5-6 це вперше мною так тіпає. Отож, озброївшись споконвічним українським «якось-то воно буде» (геніальний Остап Вишня! Хто не читав його «Чухраїнців», той багато втратив), а буде все добре, добралася я і до блоґу. …далі »

До свята Івана Купала, або кілька уривків про любов

липня 6, 2010Життя-буття, Література, Проза, Цитати

Коли я вчилася на другому курсі, то вивчала курс загальної психології. Досить оглядово, бо це, на думку укладачів навчальної програми, не стосується обраного мною фаху. Одного разу викладачка задала нам непосильне домашнє завдання: написати есе про любов. «Ні-і-і-і…» — сказала я і почула, що мій голос розчинився у ґвалті, який здійняли одногрупники. Я не люблю такі теми, бо важко написати щось таке, чого ще ніхто не сказав/проспівав/написав… Арґументація одногрупників мені невідома, але протягом 5 хвилин були голосні і розпачливі крики та протести УСІХ БЕЗ ВИНЯТКУ:

— Тільки не про любов!
— Будь ласка, на будь-яку тему, яку хочете!!! Тільки не любов!!!! …далі »

Кілька суджень, які чув майже кожен :)

липня 2, 2010Життя-буття, Література, Проза, Цитати

«Якщо жінка назве чоловіка ідіотом, він попросить у неї пробачення.
Якщо чоловік назве жінку ідіоткою, він отримає по пиці.

Жінка може вибирати — заплакати їй чи стриматися.
Якщо чоловік плаче, то він ганчірка

Якщо жінка працює — це її заслуга.
Якщо чоловік працює — це його найперший обов’язок. …далі »

«…глузду тут немає. Але коли я починав говорити, він збирався тут бути…» ©

червня 29, 2010Життя-буття, Література, Проза, Цитати

Улюблена книжка моєї подруги — «Алиса в стране Чудес» Льюїса Керрола. Саме у російському перекладі. Хоча А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Гівський варіант у обох нас є на полицях. Але так вже сталося, що першою до її дитячих рук потрапила саме «Алиса в стране Чудес», тому вона має незаперечні конкурентні переваги перед «Алісою в країні Див» та «Алісою в Задзеркаллі». Дуже важко пригадати такий день, коли б вона що-небудь з цієї книжки не процитувала. І не доведи, Боже, сказати, що Ви її не читали. В очах моєї подруги — це ганьба, яку можна змити хіба придбанням цієї книги і багаторазовим перечитуванням та переказуванням. Я «Алісу» люблю теж… Але моєю улюбленою книгою номер один, яку цитую майже щодня, назавжди залишиться «Вінні-Пух» Алана Александра Мілна. Тож не раджу казати, що Ви її не читали. Бо в моїх очах — це… Ну, ви зрозуміли. 😉 …далі »

Кілька штрихів (до днів, що минають, та до мене)

червня 4, 2010Діти, Життя-буття, Література, Моя країна

1. Цього вівторка (1 червня) був День захисту дітей. В моєму Місті цього особливо помітно не було. Лише в Літньому театрі відбувся концерт, на якому дітки виступили перед поважними й не дуже тьотями і дядями. Між тим журналістка запитала кількох маленьких артистів: «Що таке День захисту дітей?». Я не зупинятимуся на коректності поставленого питання… Мене розсмішила відповідь дівчинки: «Ну… Це коли захищали своїх дітей від…» — «Від кого?» — «Ну-у-у… від різни-и-их… татарів!».

2. Випав минулого тижня мені один такий гарний ранок, коли прокинулася від співу пташок за вікном, а не від будильника. Як влучно співає «Мертвий півень»: «Нас не повинні зривати вранці будильники. Ранок і без того пора сум’яття. Суцільна туга. Найгірше, що може трапитись. Необхідність якось прожити подальший день…» Точно. Тим не менше, вони нас зривають майже щоранку…

3. Із телефонної розмови:
— Це в тебе там ПІВЕНЬ кукурікає?!?
— Так…
— Боже, я не пам’ятаю, коли востаннє чула кукурікання живого півня!
— Яка ж ти зурбанізована! …далі »


Copyright © Дорогою життя зі щастям за руку. All rights reserved.