Дзвінок

Пам’ятаєте пост chrishoneybee про Дзвінок близьким?
Я тоді прочитала його, але трохи так скептично поставилася до ідеї.
Зрештою, в мене досить вузьке коло спілкування, а тому найдорожчі люди завжди поруч.
А тих, з ким давно не бачилася/не чулася, і не хочу бачити/чути.
Аж ось днями згадала, що вже півроку (як мінімум) не було новин від однієї людини, яку губити зі свого життя не хочеться.
І ось, цей «Дзвінок близьким» зробила і я. 😉
Знаєте, я дуже не люблю, коли після таких тривалих пауз телефонують до мене. Бо це завжди пов’язано з тим, що людині раптом щось потрібне. І це нормально, я допомагаю без проблем. Але ненавиджу вступів типу: як справи? що робиш? Гррр! Волію, щоб одразу переходили до суті справи.
Тому, коли почула обережне «Тааак… Я впізнала!», то отак прямо, напівжартома-напівсерйозно (як вмію лише я одна, мабуть) й випалила: «Ти тільки не переживай. Мені нічого не треба, мучити тебе проханнями не буду. Просто цікаво, як життя, бо давно вже не бачилися»… 🙂
Після розмови була приємна зустріч, балачки на спільні теми, обмін останніми новинами.
І тепер головне дотриматися обіцянки й не зникати на дуже довго. 😉

5 коментарів “Дзвінок”

5 коментарів

  1. день вперто хотів закінчитись неприємно, але тут – бац! ти! і твій дзвінок 🙂
    він і мене зігрів. дякую, їду усміхнено домів 🙂

  2. До chrishoneybee: Я дуже рада, якщо хоч на мить у тебе з’явилася усмішка від цього поста. 🙂

    До Василя: Свят-свят-свят! 🙂 Оце з моєю розхитаною психікою? Коли вперше подивилася, то та панночка зі своїми чорними патлами ще місяць мені снилася. ;)Я тепер не по таких фільмах.

  3. Я мій знайомий не міг дивтися фільми пила, йому на той час було 21 рік. Він просто закривав очі коли ставало страшно або ставив на паузу відеоплейер.

    А дзвінок другу це хороша річ, якщо ти справді вважаєш людину другом.

  4. До Василя: Кумедно. 🙂 Але мені закривання очей вже не допомагає. 🙂 Все, пройшли ті часи… *з ностальгією в голосі

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *