№6

     «Шкірою чую, як тотальне жлобство свідомо прищеплюється людям, перетворюючи їх на масу. Масі не треба мистецтва, масі не треба культури — масі треба закласти у підсвідомість, і вона піде у спроектований бік».  © Ліна Костенко «Записки українського самашедшого» — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — с.113

№5

«Огидна річ — наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас».  © Ліна Костенко «Записки українського самашедшого» — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — с. 58  «— Скільки життів ще залишилося?

Просто так

     Зустріла сьогодні знайомого, і він розповів мені одну гарну історію. Напередодні нового року він їхав на екзамен маршруткою, у якій один чоловік дарував усім пасажирам мандаринки. Просто так!       «І гарно мандаринами пахло у маршрутці. Одразу настрій покращився, смайл придуркуватий намалювався від вуха до вуха. Пару чоловік відмовилося і зашугано перезиралося, канєшна. […]

Про домашніх тварин

     Так вже склалося, що людей можна поділити на дві категорії:  1 — ті, хто заводить домашню тваринку (або хотів би);  2 — ті, хто не терпить тварин у своєму помешканні.       Скажу одразу, що краще би вже більше було представників другої категорії. Вони чесніші і гуманніші,