Бродити у снігу…

…дуже приємно і казково. Особливо, коли він такий білесенький, пухнастий, далеко-далеко за містом, а тому чистий (колись вчила у першому класі вірш, то там дуже вдало про сніг було: «дитинно-чистий»). А головне — коли його дууууже багато, і ти провалюєшся до колін у ті снігові замети. Надзвичайні враження, гарний настрій, незграбні рухи, веселі жарти, червоні […]

Про приємні враження

Була сьогодні на виставці живопису Марії Приймаченко. Ніякої особливої реклами чи хоча би банальних оголошень про цю виставку не було. Але хто буває біля художнього музею, той міг побачити афішу біля входу. Отак і я: побачила і захотіла піти. Щоправда, тиждень все мене щось відволікало, усі ці Величезної Ваги Та Серйозності Обов’язки: і професійні, і […]

№3

«Так, ні з кого не варто робити ікону. Але й не варто зводити життя Великого Художника до побутових розмов про побутове. Це роблять карлики, а не велети мистецтва». © Марія Матіос

№2

«Коли б народ знав, скільки злочинів крізь всю історію вчинено од його імені, він, напевно, підняв би клопотання про заміну свого прізвища». © Ірина Вільде

Як завжди: трошки думок

За цей тиждень я злегка прихворіла. Отож, вихідні минуть у домашньому теплі й затишку. Ніби це й добре, але трошечки сумно, бо у перші зимові дні хочеться насолодитися радістю від снігу й морозу. Але вже є як є. А тому, користуючись нагодою, пишу тут чергові свої періодичні враження від побаченого, почутого чи пережитого.

№1

Вирішила завести собі тут рубрику цитат. От коли щось читаю, а мені якийсь рядок сподобався (або навпаки обурив)… або просто задумалася над ним, то, як правило, хочеться запам’ятати його на довший період, а ще краще — кудись виписати. З паперовими носіями так трапляється, що згодом я їх десь гублю чи свідомо викидаю у «прибиральному пориві». […]