Майже про нас

Поки збиралася у черговий будень, то слухала вранці аудіокнигу Василя Шкляра «Кров кажана». Прослуханий уривок мені дуже сподобався, тому наведу його тут. «— Новєнькая? (..) Дабро пажаловать! — Куди? — спитала я. — Как куда? Туда, куда вам і паложено. В ад. — Яке ж це пекло? — роззирнулася я довкола. — Щось не схоже. […]